Художня уява

Теми есе відповідають принципу Нептуна – принципу Екстатичних станів та Містичних переживань. Ключові слова: підключення до колективного підсвідомого, міфологія, високе мистецтво, висока мода, транс, ілюзія, містифікація, утопічні ідеї, нереалістичні уявлення, фантастичні віртуальні світи, ірраціональна віра, історія цивілізації, культурологія, стан сп’яніння, наркотики, зачарованість, музика, ритуальні дійства, містерії, саморуйнація, жертовність, залежність, безпорадність, розгадування загадок, прояснення заплутаних ситуацій, розвінчання неправдивих міфів, викриття брехні.

Про архетипові сюжети у повсякденному житті

От скучно жити, коли сумлінно вивчала філологію та маєш гарну пам’ять, – щойно щось цікаве в житті починає відбуватися, як мозок – бац! – вже видає тобі літературний твір із цим сюжетом. Ну, жодних тобі страждань і мук у питаннях: “Ой, що ж це робиться?!” Вчора чоловік, задумливо: – Мені сказали, що раніше я був […]

Про внутрішню еміграцію

У 2003 переселилася до квартири чоловіка у п’ятиповерхівку на іншому березі Інгулу. П’ятиповерхівка у чудовому місці – на пагорбах, навколо прекрасні дерева, солов’ї співають на початку літа, акація цвіте. Фактично самісінький центр старого міста. Але ж на іншому березі Інгулу. Люблю ходити пішки, дивитися навколо. Особливо люблю дивитися на людей. На колишній Леніна, де була […]

Новий Рік під час війни

Не прикрасила ялинку перед Різдвом. От якось роботи було купа – коли є робота, про все на світі забуваю. І от Новий Рік завтра – ялинки немає. Так мені ліньки її наряджати! І настрій… Ну, не той у мене настрій, друзі. У мене війна. У мене колаборанти. У мене популісти і невігласи на думці. У […]

Беззмістовні інфернальні розмови та інші жахливі особливості спілкування з деструктивними людьми

Три дні листувалася з невідомим мені астрологом (так, я інколи роблю дурниці). Тема листування: “Зміст астрологічних символів”. Ідея: “Кожен символ має жорстко визначений зміст. Так само, як будь-яке слово у тлумачному словнику”. Три дні листування! Висновок з його боку: “У мене є власна думка, трактую, як хочу”.

Трактат про те, від чого залежить якість життя

Він був непристойно красивий. Як уквітчаний бог на обкладинках товстих книжок з індійської міфології. Мені було тридцять п’ять, а йому сорок два. Я бігла хижою веселою звірюкою вулицями весняного міста кудись у пошуках їжі, грошей і роботи. Мені конче потрібна була фортуна, мені конче було потрібним везіння. Я боролася за життя і майбутнє. А він […]

Коли управитель Першого дому розташований у Дванадцятому домі

Недоречна скромність – це та риса характеру, яка є причиною того, що ви руйнуєте себе. Одна з ваших основних рис – недоречна скромність. Ви не любите розповідати про себе, бо вам здається, що це виглядатиме як хизування.

Хочеш добре спати – не спілкуйся з невігласами

Наснилося сьогодні жахіття: наче на Кіровоградщині таке життя, як у Сомалі (я була у Сомалі, бачила всі радощі бездержавного існування на власні очі). Завжди сняться сни насильства, коли поспілкуюся у Фісбуці в коментах із неосвіченими людьми. Найбільша, вірогідно, моя фобія – влада охлосу, більшовизм-колективізм. Це з дитинства. Нескінченні розповіді однієї бабусі про Голодомор ввечері в […]

Про місце українців у російській культурі

“Кожен, хто їздив до Росії мав помітити, що на рівні буденного спілкування росіяни називають українців не інакше як «хохол». В ідеології російської зверхности на звороті виразу “великий и могучий русский язык” завжди було написано «маленькая і дебильная украинская мова» чи щось у такому смислі.

Чому брехунам тяжко жити

“Язик адін, культура адна” – це неправдивий міф, створений московитами у радянський період української історії. Вірити у цей міф можуть лише невігласи. Бо коли людина, що все життя говорила й писала російською, починає навчатися українській, вона бачить, що культура російська до української антагоністична – це видно через семантику та синтаксис української у порівнянні з російською.

Про дитячі книжки

“Наша Таня громко плачет, Уронила в речку мячик. Тише, Танечка, не плачь, Не утонет в речке мяч”. Або: “Зайку бросила хозяйка. Под дождем остался зайка. Со скамейки слезть не мог, Весь до ниточки промок”. Віршики мого далекого дитинства початку 60-тих минулого сторіччя.

Сторінка 1 з 212