Навіщо ми народжуємо дітей

Навіщо ми народжуємо дітей? Бо не можемо нічого протиставити інстинктові продовження роду. Закінчила школу, вступила до інституту, купила джинси Леві Страус. Все. Мета досягнута. Попереду – все відомо. Як сказав Борис Акунін, у радянщині не мало сенсу будувати плани на майбутнє. Школа, інститут, родина, діти, робота, пенсія, кладовище. Школа, інститут, джинси – все це вже є. Тепер вже можна не пручатися інстинктові. Можна заводити дітей. Чим менше можливостей для особистої творчості, тим більше народжують дітей. У світі є набагато цікавіші речі, ніж діти. І коли ці речі людині доступні, плодами її творчого життя не обов’язково будуть діти. Це може бути що завгодно: живопис, музика, література, мода, наукові дослідження, бізнес, подорожі… Що завгодно.
Якщо хтось плодить дітей із якоюсь конкретною власною метою, має знати: діти – це лотерея. Наприклад, одна й та сама родина. У квартирі всі стіни заставлені полицями з книгами. Мама і тато мають вищу освіту. Обоє досягли високого становища у суспільстві. Пристойний заробіток. Повно їжі. Гарний одяг, іграшки, музична школа, купа можливостей для власної творчості. І виростають геть різні за зацікавленнями діти. Різні за життєвими позиціями. Різні за світоглядом. І, звісно, якість життя зовсім різна. З однієї людини при тих самих умовах виростає митець з широкими поглядами на життя, що весь час вчиться. А з іншої – ретельний працівник, якому в радість щоденна рутинна праця за невеличку платню.
І швидше рідкість, ніж закономірність, що ваші діти будуть вашими однодумцями. Що матимуть схожі з вашими погляди на життя. І коли ви вирощуєте дитину у розрахунку на те, що вона зароблятиме для вас гроші, ви ризикуєте: можете отримати бажане, а можете і навпаки. Лотерея.

Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*
*