Чому я не публікуюся в газеті “День”

Написала мені читачка: “Пані Ольго, доброго дня! Прочитала десь у коментарях до вашого посту, що у вас купа роботи, але все одно наважуся вас відволікти. У газеті “День” є рубрика “Що хорошого, що поганого” – щотижня відомі і цікаві люди з різних регіонів дають туди свої невеличкі коментарі, де розповідають про свої спостереження: що хорошого, а що поганого трапилося з ними за минулий тиждень (тут можна писати про що-завгодно: політика, особисте, але з прив’язкою до суспільно важливого)… Як ви дивитеся на те, щоб дати для “Дня” подібний коментар?”

Дуже цікава пропозиція. Я давно (скільки існує “День”) читаю “День”, слідкую за соціальною активністю Лариси Івшиної. Мені завжди хотілося писати для “Дня”. Але в “Дні” жодного разу не бачила публікацій астролога. Є лише одна публікація про астрологію і одна публікація про гороскопи. І обидві висловлюють вкрай негативне ставлення до астрології та гороскопів. Щоб не бути голослівною, ось ці два факти негативного ставлення “Дня” до астрології.

6 квітня 2006 стаття “У відділі кадрів — астролог”. Показовий абзац із цієї статті:

“А ось використання потойбічних прийомів, як, приміром, звертання до магів і астрологів, навряд чи ефективне. Це справді може допомогти, але в тому разi, якщо керівник не готовий узяти на себе всю повноту відповідальності за прийняті рішення і хоче розділити її із кимсь ще. При цьому цілком зрозуміло, що на якість ухвалених рішень це ніяк не впливає”.

28 березня 2014 оповідання Андрія Любки “Газетний гороскоп” про те, як він, не знаючи астрології, писав газетні гороскопи. Цитую:

“У мої обов’язки входила найгірша, чорнова робота – така, яку навіть соромно підписувати власним прізвищем. Наприклад, я переробляв новини з розсилок у «статті», змінюючи заголовок; підбирав анекдоти до телепрограми; складав календар іменин на наступний тиждень і графік посівних робіт; писав гороскопи. Якось так воно вийшло, що редактор сказав мені підготувати гороскоп, а я не знав де його шукати, тому сів і написав. Це виявилося нескладно.

Просто береш і пишеш: «Овен. Для вас наступний тиждень буде багато в чому вирішальним, але положення зірок сприятиме вам: після важкого початку тижня в четвер і п’ятницю ви відчуєте приплив сил і у вас все виходитиме, тож заплануйте важливі справи саме на ці дні. У суботу зверніть увагу на своє здоров’я, неділя – вдалий час для духовного відпочинку». У подібному дусі й стилі я виписував текстики для всіх знаків зодіаку, щоразу стараючись «напророчити» щось добре й позитивне – мені ж не шкода. Єдиний знак, якому в мене весь час перепадало на горіхи – Козеріг. Справа в тому, що моя колишня дівчина була Козерогом, тож у гороскопі для народжених у січні я давав волю фантазії й передбачав магнітні бурі, небезпеку аварій, погане самопочуття й безсоння, різноманітні трабли. Найбільш приємно було писати про можливі складнощі в особистому житті Козерогів. Не знаю, чи воно якось відлунювало в її житті, але мені приємність справляло”.

Таким чином, якщо я напишу щось в “Дні”, обов’язково виникне запитання щодо моєї персони: хто я, чим заробляю на життя. З’ясується, що я астрологиня. В “Дні” пише астрологиня! Це не відповідає іміджу “Дня”, суперетичь світоглядній позиції “Дня”. “День” позиціонує себе газетою для інтелектуалів. Лариса Івшина особисто позиціонує себе інтелектуалкою. Якщо “День” ігнорує тему астрології (за всі роки існування “Дня” лише дві статті зі словом “астрлог” та “гороскоп”), то писати астрологу в “Дні” – це двічі порушувати етику: порушити етику “Дня” і порушити мою власну етику, що не дозволяє мені профанувати астрологію, нав’язуючи її тим, хто вважає її забобонами, псевдонаукою.

Крім того, я не можу погодитися на вашу пропозицію писати в “День”, бо, запросивши мене, ви наражаєтеся на небезпеку бути посміховиськом в ролі людини, що робить протекцію астрологу. Я дуже вас поважаю і симпатизую вам, тому не можу скористатися вашим добрим ставленням до мене й використати вашу пропозицію для самоствердження в ролі астрологині в “Дні”. А приховати, що я саме астрологиня, а, наприклад, не фахівець у галузі мистецтва спілкування, не вийде, бо в Інтернеті ж повно моїх публікацій саме як астрологині. Для мене в такому самообмеженні немає нічого неочікуваного. Коли я викладала свій сайт в Інтернет у травні 2008, я усвідомлювала, що ставлю себе поза істеблішментом своєю професійною діяльністю астрологині. Тому я погоджуюся співпрацювати з виданнями лише тоді, коли мене запрошує до співпраці безпосередньо редактор. У мене є досвід співпраці, наприклад, з латвійським відомим глянцем (не казатиму, яким, щоб не рекламувати, бо я припинила співпрацю через несумісність мого світогляду зі світоглядом редакції) та російським «Mister Christmas» – запросили до співпраці саме редактори і саме писати гороскопи.
гороскоп від Ольги Іванець в журналі «Mister Christmas»

Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*
*