Про готовність конструктивно працювати з гороскопом

Телефонує мені вчора колишня однокласниця. Зараз на державній службі, чиновниця високого рангу. Телефонує вона зрідка, коли треба щось конкретне дізнатися. Дізналася. І почала розповідати про своїх дітей. Які у них величезні досягнення. Діти живуть за кордоном, в одній із країн Європи. Працюють. Дуже заможні та щасливі. Розповідала, як вони з чоловіком нещодавно подорожували із дітьми Європою. Далі розповіла, що вона тепер на більш високій посаді, ніж коли ми спілкувалися востаннє пару років тому. А потім почала жалітися, мовляв, яке ж паскудне в Україні життя. Мовляв, скрізь корупція, скрізь жлоби зневажливо ставляться до державних чиновників. А чиновники ж незамінні, так багато працюють. Питає: «Коли наші діти житимуть добре?» Кажу: «Та твої ж вже добре живуть. Ти про кого?» Відповідає: «Щоб твої діти добре жили». Кажу: «А хто з моїх трьох конкретно погано живе? Наприклад, середній на місяць заробляє стільки. А ти скільки заробляєш?» Ну, каже, стільки ж. Питаюся: «Це мало?» Мовчить. І тут мене понесло. Кажу, ти маєш готуватися до того, що наше покоління житиме довго. Що жодна пенсійна система не витримає такого навантаження. Що ми працюватимемо до 80 років, а потім буде трохи часу на відпочинок. Що маємо опановувати нові професії, щоб утриматися у сучасному житті та не перетворитися на безрозумні овочі поза суспільством. Вона майже крикнула: «Я працюю! Я розвиваюся! Жодна електронна система не розбереться у тих документах, що я розбираю!» І кинула слухавку. Я спочатку подумала, що просто обірвався зв’язок. Набрала номер – відбиває. Ну, ясно. Все як завжди: коли я починаю говорити про майбутнє, люди сильно дратуються. А через 10-15 років розгублено визнають: «Так, ти була права. Все сталося саме так, як ти говорила». 15 років тому я дала консультацію щодо вибору напрямку професійного розвитку дочці цієї жінки. Дівчинка сама наполягла на тому, щоб мама привела її до мене. І ця дівчинка у повній мірі реалізує потенціал свого гороскопу. Видатна людина! Як і було передбачене. А мама… Ну, що ж. Коли влітку 1997 я різко змінила своє життя, вона ходила містом і розповідала всім спільним знайомим, що я з’їхала з глузду. Влітку 1998, коли ми випадково зустрілися на вулиці, я їй тим дорікнула, і вона вибачалася. А тепер от знову. Є такі люди, що не вміють логічно мислити, не вміють аналізувати події та робити з них висновки. Таким людям консультації астролога ні до чого. Вони нездатні до змін. Їх чесності вистачає лише на те, щоб через 15 років визнати: «А ти таки була права».

Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*
*