Про претензії до влади

“Два роки минуло – що зроблено?!”, “Цілих два роки байдики били, і що маємо?” Зазвичай це запитують люди, які за все своє життя не здійснили жодної самостійно розробленої довгострокової серйозної програми. Які взагалі не мислять стратегічно. Які не здатні план на тиждень собі скласти. Які про самодисципліну мають дуже смутне уявлення. Ну, наприклад, нещодавно почула це запитання від прибиральниці у лікарні. Вона оперлася на свою швабру і так глибокодумно запитала: “А що зроблено?…” А я собі думаю: навіть якщо я зараз дістану перелік фактів на тисячу сторінок та почну їй зачитувати, вона спитає: “А звідки ти знаєш?” То я у таких випадках відповідаю: “Зроблено настільки багато, що фахівці дивуються. Але ж ви не фахівець, то вам воно і не видно”. І бере вона мовчки свою швабру та іде займатися тим, на що її розуму вистачає, – глибокодумно терти підлогу та виносити сміття.

Все дуже просто: ці люди не здатні самостійно шукати та аналізувати інформацію. Вони звикли, що їм їхню власну думку озвучить телевізор. А оскільки всі телевізійні канали сьогодні керуються із московії, то і власна думка у них у всіх московитська.

Якщо запитати, що саме вони очікують, яких конкретно змін, то виявиться, що хочуть 3 тис еврів зарплатні, таку точно пенсію, безкоштовну медицину вищої якості і щоб не треба було українську вчити. Коли запитую, як вони пропонують цього досягти, у них ступор: вони не пропонують, вони просто хочуть, щоб Порошенко це їм зробив. Все, крапка. Інфантильна свідомість, патерналістська. І марно говорити, що вони мають змінити свідомість, – вони таких слів не знають.

Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*
*