Про архетипові сюжети у повсякденному житті

От скучно жити, коли сумлінно вивчала філологію та маєш гарну пам’ять, – щойно щось цікаве в житті починає відбуватися, як мозок – бац! – вже видає тобі літературний твір із цим сюжетом. Ну, жодних тобі страждань і мук у питаннях: “Ой, що ж це робиться?!”

Вчора чоловік, задумливо:

– Мені сказали, що раніше я був веселий, а тепер сумний.

Я: – То жінка тобі сказала?

Чоловік: – Так, то була жінка.

І мій мозок одразу ж:
– О!

Мальвіна підходить до ридаючого Незнайки, кладе йому руки на плечі й пестить його.

Мальвіна: – Давайте уйдьом отсюда, я вас прошу. Уйдьом і будем щщасліви.

Незнайка, кайфуючи, що його пожаліли, з усією силою б’є головою в стіну і ридає ще громче.

Мальвіна: – Ну-ну, не надо. Она вас не стоит. Не надо, хорошій мой! (ігриво) Ато еслі ви не перестанєте, то я тоже заплачу. Відь ви не хотіте етого?

Відповіддю їй служать удари головою об стінку.

Синеглазка, ікаючи: – Вже всю штукатурку оббив, підарас.

Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*
*