Драма радянської людини у світі моди й стилю

В УРСР щоб бути модною і стильною людиною, достатньо було того, щоб одяг та аксесуари були імпортні. Або пошиті в гарний спосіб із імпортної тканини за зразками каталогу ОТТО або Neckermann. На те, щоб речі були компліментарні одна до одної за принципом стилю, практично ніхто не звертав уваги. Так туфлі могли бути одного стилю, сумка – іншого, сукня третього. Так само не звертали увагу на колір, фактуру та геометрію одягу, чи пасує все це тобі, чи ні. І не звертали увагу на здоровий глузд. Наприклад, носили міні спідниці з капроновими колготками у лютий мороз, бо імпортні капронові колготки – це шикарно. Коли розпочалася Перебудова, до України ринув потік речей із-за кордону: «гуманітарна допомога», secondhend, торговці на ринку і у крамницях. У хаотичному різноманітті все, що тільки можна уявити і що не спадало на думку навіть у найсміливіших фантазіях. І тут радянська людина розгубилася: за яким принципом обирати? Як оце все між собою поєднувати, щоб бути модною і стильною? Такий удар по зарозумілості! Багато хто від того удару так і не отямився. А що робити? Я особисто почала читати книжки з історії моди. І книжки з іміджу та стилю. І книжки з психології моди. І провідні журнали мод. І покази мод. І думки експертів. Дійшла висновку: мода і стиль дуже важливі для досягнення мети, яку людина перед собою ставить. Зокрема дуже важливі у кар’єрі та заробітках. Варто докладати зусиль до свого іміджу. Це вигідно.

Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*
*