Якщо людина робить вибір, справжній дорослий вибір насправді важливих речей, а не вибір піжами в смужку чи у квіточку, – цей вибір завжди між гарним та не гарним, естетичним – не естетичним, етичним – не етичним. Це до біса важкий вибір. Бо він навряд чи сподобається тим, кого хотів би мати за однодумців. Через цей вибір ти можеш позбавитися успіху в суспільстві, залишитися без грошей та майна, потрапити у небезпеку. І навіть втратити життя.
Наприкінці 1970-тих – на початку 1980-тих у Кіровограді був кіноклуб. Чудова жінка показувала невеликій кількості зацікавлених глядачів шедеври світового кінематографу. Перед початком завжди давала анонс, пояснюючи, про що фільм, хто його створив, при яких умовах. А після фільму можна було про нього говорити: ставити запитання, висловлювати власну думку.
Я вчилася тоді у старших класах, а потім в інституті. І ці відвідини кіноклубу, як я тепер розумію, глибоко впливали на формування моїх життєвих позицій, моїх цінностей. І, врешті решт, світогляду. —- З абзацу: Я була зачарована цим фільмом Мефистофель (Mephisto 1981). Він налякав мене, поставивши питання, над якими я не могла не думати. У фільмі йдеться про недитячий вибір. Архетипова ситуація, яка в усі часи в усіх суспільствах трапляється з людиною.
Сьогодні цей фільм – про Джамалу на Євробаченні. Про сайт Миротворець. Про Віталія Портникова на телефонній лінії з московською журналісткою “Свободы слова”.
А загалом цей фільм про мене – про кожний вибір у моєму житті.
Коментарів немає